Стрес супроводжує
людину все життя. Стрес може бути й корисним: він мобілізує людину, допомагаючи
впоратися
з ситуацією та проблемою.
Що можуть зробити
батьки? Не так вже й мало:
• спробувати почути, як
дитина сигналить про своє напруження;
• намагатися вберегти від непосильних
навантажень;
• не намагатися
захистити дитину від усіх стресових ситуацій. Завдання батьків в іншому –
випустити дитину в життя якомога більш стресостійкою, дати розуміння того, де
вона може знайти підтримку;
• надавати підтримку та допомогу в кризових
ситуаціях. Знати, до якого фахівця можна звернутися по допомогу (в багатьох
регіонах існують кризові служби допомоги дітям та підліткам, телефони довіри,
психологічні консультації та інші види допомоги);
• навчити знімати надмірний стрес доступними
способами. Надійні способи зняття стресу в більшості людей індивідуальні: для
когось це – фізична розрядка, спілкування з природою або мистецтвом, з
близькими по духу людьми або насолода самотністю, медитація. Допоможіть дитині
знайти власні індивідуальні способи позбавлення від надмірної емоційної
напруги;
• навчити дитину
спеціальних прийомів негайної самодопомоги в стресових ситуаціях. Це способи
м’язової релаксації, дихальні вправи, актуалізація зорових образів тощо.
• Переконайтеся, що
ваша дитина спить достатньо часу. Як нічний, так і денний сон дуже важливий для
дітей цього віку. З усіма своїми емоціями і проблемами їм набагато складніше
впоратися, коли вони стомилися. Дотримуйтесь режиму денного і нічного сну
дитини, щоб вона добре висипалася, встигала відпочити і відновитися під час сну.
Також переконайтеся, що дитина добре і правильно харчується.
• Намагайтеся стримувати свій власний стрес і
занепокоєння (на малюків і дошкільнят це також сильно впливає). Якщо ви будете
постійно роздратовані, то й малюк не почуватиметься спокійно, що призведе до
значного стресу. Це стосується й розмов про стресові ситуації в присутності
дитини. Намагайтеся знайти спосіб керувати своїми емоціями і боротися зі
стресом, щоб не лише знизити рівень стресу в малюка, а й дати йому приклад –
правильну модель поведінки
в таких неприємних ситуаціях.
• Щодня знаходьте час для своєї дитини. Іноді
вистачить і декількох хвилин, іноді часу доведеться приділити більше, але
намагайтеся робити це щодня і в цей час займатися тільки малюком. Якщо в дитини
стрес, вона потребує вашої уваги як ніколи. Приділяючи час лише їй, ви
нагадаєте їй (через гру, обійми, читання книжки або просто спілкування), що ви
поруч, любите її і що вона – це найважливіше у вашому житті.
• Розмовляйте з дитиною
про те, що вона відчуває. Якщо вона не може дібрати слів, щоб розповісти вам,
допоможіть їй. Адже вона також може відчувати злість, страх, самотність або
смуток. Дізнатися про почуття дитини можна також за допомогою гри, малювання та
інших способів самовираження, ближчих для вашого малюка. А вислухавши дитину,
поясніть їй, що відчувати подібне в цій ситуації – це природно, і розкажіть, як
впоратися з її емоціями.
• Намагайтесь
підготувати малюка до ситуацій, які можуть виявитися для нього стресовими.
Наприклад, якщо ви збираєтеся до лікаря, розкажіть про це заздалегідь, поясніть,
чого варто очікувати. Кажіть коротко і зрозуміло, простими словами. Переконайте
дитину, що з нею все буде добре і що ви будете поруч.
• Уважно стежте за
проявом у дитини ознак стресу. Чим раніше ви їх помітите, тим краще. Якщо ж у
малюка ознаки стресу продовжують проявлятися регулярно, незважаючи на ваші
намагання допомогти, обов’язково зверніться до педіатра і дитячого психолога.
Що
можна зробити, щоб допомогти своїй дитині подолати стреси або адекватно на них
реагувати?
• Дитині ви зможете
допомогти власним прикладом і вмінням справлятися з переживаннями. Чим молодша
дитина, тим більша її схильність до перейняття почуттів.
• Розмовляйте з дитиною
про те, що з вами відбувається; пояснюйте причину свого стану, але при цьому не
деталізуйте тривог, вчіться керувати своїми почуттями.
• Не піддавайте дитину
зайвому перегляду новин.
• Пояснюйте події
розумно, «дитячою» мовою, озираючись на вік. Найкраща тактика в розмовах з дітьми
на злободенну тему – спокійний тон, чесність, висвітлення ситуації з різних
боків. Не кажіть про те, що хтось хороший, а хтось поганий. Нехай діти грають у
свої ігри. Але їх треба спрямовувати до пошуку шляхів примирення, а не
ворожнечі.
• Не намагайтеся
захистити дитину від усіх стресових ситуацій. Ваше завдання як батьків інше –
випустити дитину якомога більш стресостійкою, дати розуміння того, де вона може
знайти підтримку.
• Якщо в дитини є потреба говорити про свої
тривоги, хвилювання та побоювання, дайте їй можливість висловитися. Не
намагайтеся відразу переконати її в тому, що все добре. Чим більше в неї можливостей
висловити свої почуття, тим легше їй буде переживати те, що відбувається.
• Важливо максимально
зберегти в дитини відчуття безпеки: дотримуйтесь звичної послідовності подій,
бажано не змінювати розкладу дня.
• Проводьте більше часу разом з дитиною,
цікавтеся її життям.
• Важливою є не стільки інтелектуальна
діяльність, скільки тілесний контакт.
• Вибирайте таке
проведення часу з дитиною, при якому ви будете фізично поруч. Це можуть бути
будь-які фізичні ігри на взаємодію – все, що дає відчуття фізичної присутності.
Частіше тримайте дитину за руку, кладіть руку їй на плечі або на спину,
обіймайтеся. Це дає відчуття безпеки та стабільності, яких дитині бракує.
Способи
зняття надмірного стресу
Навчіть дітей знімати
надмірний стрес доступними способами. Для когось це буде фізична розрядка,
спілкування з природою або мистецтвом, для когось – розмови з близькими по духу
людьми або насолода самотністю, медитація. Допоможіть дитині знайти власні
індивідуальні способи позбавлення від надмірної емоційної напруги. Є і спеціальні
прийоми негайної самодопомоги в стресовій ситуації: м’язова релаксація,
дихальні вправи, актуалізація приємних зорових образів тощо.
Використовуйте методи
арт-терапії. Найдоступніші з них – малювання, ліплення. Наприклад, дитина може
намалювати те, що її лякає, бентежить, а потім перетворити малюнок зі страшного
на смішний.
Якщо дитина не любить
малювати, то можна виліпити фігурки з пластиліну або глини. Будь-які заняття на
розвиток дрібної моторики, при яких відбувається тактильна стимуляція нервових
закінчень пальців, сприяють заспокоєнню.
Іграшки в стилі мілітарі допустимі, вони були
і будуть завжди, але пам’ятайте, що для дітей, котрі на власні очі бачили
військових, які стріляли, та справжню зброю, така іграшка може стати якорем у
травматичному досвіді, з іншого боку, танки і солдати з пластиліну легко
переробити на щось інше і змінити в ході гри, що дає дитині відчуття надії і
трансформації травматичного досвіду.
А найцінніше, чим ви можете допомогти своїм
дітям пережити нинішню ситуацію в Україні, – це залишатися максимально
спокійними і розсудливими самим і дозволити дітям відчувати всі ті емоції, які
їх зараз переповнюють. Відпочивайте всією родиною у вихідні дні, цінуйте те, що
є зараз. Продовжуйте працювати, спілкуватися з друзями, підтримувати інших
людей, вчіться вирішувати проблеми в міру їх надходження, не драматизуючи і не
нагнітаючи паніку. Війна рано чи пізно закінчиться, і батькам потрібно подбати
про своє психологічне здоров’я для майбутнього, для життя.
Фрази
для вираження схвалення
«Я приймаю тебе такою/им, який/яка ти є»
«Тобі не потрібно бути ідеальним, ти і без того
хороший/хороша»
«Я тебе
розумію»
«Я тобі
пробачаю»
«Мені подобається дивитися на світ твоїми очима»
«Дякую тобі за те, що ти саме такий/така»
«Ти цього
вартий/ варта»
«Не бійся
бути собою»
«Всі роблять
помилки»
«Так, і я
теж»
«Ти можеш
завтра спробувати ще раз»
«Ніхто не
досконалий»
«Ти не можеш
подобатися всім без винятку, і це абсолютно нормально».
Немає коментарів:
Дописати коментар