Гра «Клейовий дощик»
Діти стають в одну лінію, ставлять руки на пояс один одному і таким «паровозиком» (який склеївся дощовими крапельками) починають рух. На шляху їм зустрічаються різні перешкоди: необхідно переступити через коробки, пройти по імпровізованому мосту, обігнути великі валуни, проповзти в кільце.
Гра «Один, два, три – замри»
Грає весела і рухлива музика. Діти стрибають і вільно рухаються в такт музиці. Раптово музика обривається, діти завмирають у тих позах, у яких їх застала музична перерва. Потім через 1-1,5 хвилини музика знову звучить і продовжується гра.
Гра «Кухарята»
Усі стають у коло – це каструля. Зараз будемо готувати суп (компот, вінегрет, салат). Кожний придумує чим він буде (м’ясо, картопля, морква, сіль і т.д.) ведучий викрикує по черзі, що він хоче покласти в каструлю. Хто взнав себе, встрибує в коло, стрибнувши, бере за руки попередніх. Гра продовжується, поки всі «компоненти» не будуть у колі. У результаті виходить смачне, красиве блюдо.
Гра «Качка, качка. гусак»
Учасники гри стають у коло. Ведучий – в середині кола. Він ходить по колу, указує рукою і промовляє: «Качка, качка, гусак». Гусак зривається з місця, тікаючи в протилежну від ведучого сторону. Завдання обох – швидше зайняти звільнене місце. Уся складність гри у тому, що в місці зустрічі ті, що змагаються, повинні взяти один одного за руки, зробити реверанс, посміхнутися і привітати один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір!», і встигнути зайняти вільне місце.
Гра «Дракон»
Звучить весела музика. Діти стають один за одним і міцно тримаються за плечі один одного. Перша дитина – «голова дракона», остання – «хвіст дракона». «Голова дракона» намагається піймати «хвіст», а той вивертається від неї.
Гра «Доторкнися до…»
Усі гравці одягнені по-різному. Ведучий викрикує: «Доторкнися до…синього!» Усі повинні миттєво зорієнтува-тися, знайти в учасників у одязі щось синє і доторкнутися до цього кольору. Кольори періодично міняються, хто не встиг – ведучий.
Гра «Дзеркало»
Дітям пропонується уявити, що вони ввійшли у магазин дзеркал. Одна половина групи – дзеркала, інша – різні звірята. «Звірята» ходять повз дзеркала, стрибають, кривляються – «дзеркала» повинні точно віддзеркалювати рухи і вирази обличчя «звірят».
Гра «Рибалки і рибка»
Чим більше учасників, тим гра цікавіша і корисніша, але не менше шести. Два учасники – рибки. Інші стають парами обличчям один до одного у дві лінії, беруть один одного за руки – це сіть. Рибка хоче вибратися з сіті, вона знає. Що це небезпечно, але поза сіттю – воля. Вона повинна проповзти на животі під зчепленими руками, які при цьому зачіпають її по спині, злегка постукують по ній, лоскочуть. Виповзаючи з сіті, рибка чекає свою подругу, що повзе за нею, вони беруться за руки і стають сіттю.
Гра «Жмурки»
Стародавня, перевірена століттями гра. Ведучий зав`язує очі, інші гравці бігають по кімнаті, видаючи веселі звуки: «ку-ку», «ля-ля», «а от і я!». Схопивши того хто попався, ведучий угадує хто це, і тільки після цього знімає пов`язку.
Гра «Потягнулися – зігнулися»
Вихідне положення: стоячи, руки і все тіло спрямовані угору, п’ятки від підлоги не відривати. Ведучий: «Тягнемося, тягнемося нагору, вище, вище…А тепер наші долоні як би зламалися, зависли. Тепер руки зламалися в ліктях, у плечах, упали плечі, зависла голова, перегнулося тіло, підігнулися коліна, упали на підлогу…лежимо. Відпочиваємо, добре».
Гра «Ведмежата»
Дитина перетворилася в маленьке ведмежа. Воно лежить у барлозі. Подув холодний вітер і пробрався в барліг. Ведмежа змерзло. Воно зжалось в маленький клубочок – гріється. Стало гаряче, ведмежа розгорнулось і заричало. Дорослий розповідає дитині про ведмежа, зображує його рухи. Вправа спрямована на м’язове розслаблення.
Гра «Зоопарк»
Діти перетворюються на тварин (на яких самі бажають). Спочатку усі сидять за стільцями ( «у клітках»). Кожна дитина зображує свою тварину, інші угадують, кого вона зображує. Після того, як усіх «розгадали», клітки відкриваються і «звірі» виходять на волю: стрибають, бігають, кричать, ричать.
Гра «Лисичко, де ти?»
Діти стають у коло, ведучий всередині. Потім вони відвертаються, закривають очі. У цей час ведучий ходить по колу непомітно для інших домовленим заздалегідь дотиком призначає лисицю, а інші – зайці. За сигналом усі відкривають очі, але ніхто не знає, хто ж лисиця. Ведучий кличе перший раз: «Лисичко, де ти?». Лисиця не повинна видавати себе ні словом, ні рухом, так само і другий раз, а в третій – лисиця відповідає: «Я тут» і кидається ловити зайців. Зайця, який присів навприсядки, ловити не можна. Піймані зайці виходять з гри.
Вправа «Брикання»
Дитина лягає на спину на килимі. Ноги вільно розкинуті. Повільно вона починає брикатися, стаючи на підлогу всією ногою. Ноги чергуються і високо піднімаються. Поступово збільшується сила і швидкість брикання. На кожний удар ногою дитина говорить «Ні», збільшуючи інтенсивність удару. Вправа сприяє емоційній розрядці і зняттю м’язової напруги.
Гра «Нудно, нудно»
Уздовж однієї стіни кімнати стоять стільці, їхнє число дорівнює кількості дітей. Біля протилежної сторони кімнати також стоять дитячі стільчики, але їхнє число на 1 менше кількості дітей. Діти сідають біля першої сторони кімнати. Ведучий читає віршик:
Нудно, нудно так сидіти.
Один на одного дивитись;
Час нам прогулятися,
Місцями помінятися.
Як тільки віршик закінчується, усі діти біжать до протилежної стінки і намагаються зайняти стільці. Програє той, хто залишається без стільця.